kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

Бог – Реальний

Share

Суперечки і дискусії довкола питань віри, існування Бога, доказів того, що Він реальний, мабуть існують стільки, скільки існує людство. Одні мають тверду, як скеля віру, інші — постійно губляться у свої сумнівах. То все ж, як довести, що Бог — реальний?

Бог виявив Себе трьома шляхами: у творінні, у Своєму Слові і в Своєму Сині, Ісусові Христові.

Найфундаментальніший доказ існування Бога в тому, що Він зробив.

„Невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання“ (Римлян 1:20).

„Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна“ (Псалом 19:2).

Якби посеред поля ми би знайшли годинник, то не припускали б, що він просто „з’явився“ нізвідки, або що існував там завжди. Ми знаємо, що його розробив годнникар.

Ми бачимо знано величнішу і точнішу модель Всесвіту, який демонструє величний задум Великого Творця.

Якби ми отримали якесь закодоване повідомлення, то шукали б когось, хто б зумів розгадати його. Ми усвідомлювали б, що хтось дуже ерудований створив цей код. Подумайте, який складний код ДНК у кожній клітині нашого тіла! Чи не свідчить його складність і задум про Розумного Автора коду?

Бог не лише створив складний і бездоганно влаштований фізичний світ, а й вселив відчуття вічності у серце кожного:

„Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця“ (Проповідник 3:11).

Людина має вроджене відчуття, що й поза очевидним світом існує життя. Це проявляється в нас щонайменше двома шляхами: встановленням моральних законів і поклонінням.

Кожна цивілізація в історії визнавала певні моральні цінності, які дивовижним чином повторювалися від культури до культури. Наприклад, ідеал любові цінується у всьому світі, у той час як неправда — засуджується. Загальні моральні принципи, тобто розуміння добра і зла, вказує на Найвищу Моральну Особу, яка дала нам таке відчуття.

Також люди в різних куточках землі, незалежно від культури, завжди встановлювали систему поклоніння. Об’єкти поклоніння відрізняються, але відчуття „вищої сили“ є незаперечною частиною людської сутності. Це можна пояснити тим, що Бог створив нас „на Свій образ“ (Буття 1:27).

Бог також виявив себе через Своє Слово — Біблію. У всьому Святому Письмі існування Бога розглядається, як очевидний факт:

„ На початку сотворив Бог небо й землю“ (Буття 1:1).

„ І промовив Бог до Мойсея: “Я той, хто є.” І додав: “Так промовиш до синів Ізраїля: ,,Я – є” післав мене до вас”“ (Вихід 3:14).

Природа Біблії змінює людські життя, її цілісність та чудеса, які супроводжували її написання, має бути достатньою підставою для її ретельного вивчення.

Третій шлях, яким Бог виявив Себе, — через Свого Сина, Ісуса Христа:

«Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили.» А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас.» «Скільки часу я з вами, – каже Ісус до нього, – а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, – він творить діла. Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте.“ (Йоана 14:6-11).

„ Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог.

І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого“ (Йоана 1:1,14).

В Ісусі Христі „живе вся повнота Божества“ (Колосян 2:9).

Упродовж життя Ісус бездоганно виконував усі закони Старого Завіту і виконав пророцтво щодо Месії:

„ Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити“ (Матея 5:17).

Він виявляв співчуття і привселюдно творив чудеса, щоби підтвердити Свою місію і засвідчити Свою Божественність:

„Це той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення – правдиве. Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, – та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь“ (Йоана 21:24-25).

А на третій день після Свого розп’яття Він воскрес із мертвих, що було підтверджено сотнями очевидців:

„Опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли“ (1 Коринтян 15:6).

Історичні записи переповнені доказами того, ким є Ісус. Як сказав апостол Павло:

„ Знає бо про те цар, до якого я з відвагою говорю, певний, що нічого з цього від нього не втаїлося, бо це не в закутку діялося“ (Діяння 26:26).

Поміж тим, ми розуміємо, що завжди будуть скептики, які мають власне розуміння існування Бога. Будуть і ті, кого не переконають жодні докази:

„Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!”…“ (Псалом 14:1).

Усе обертається довкола віри:

„ Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають“ (Євреїв 11:6).

Переклад і адаптація Наталії ПАВЛИШИН

Джерело: ДивенСвіт