kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

Європейський вибір України та культурний поворот на Захід ( ПРЕС-РЕЛІЗ)

Share

Європейський вибір України та культурний поворот на Захід: Подаємо до Вашої уваги ПРЕС-РЕЛІЗ ювілейної наукової конференції в Києві та Радомишлі до 300-ліття Житомирської унії 1715 року.

 радомишль_2016

 3-4 червня 2016 року Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київська архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви та Український католицький університет організовують у Києві та Радомишлі Ювілейну наукову конференцію «Правобережна Україна на переломі XVIIXVIII століть». Форум присвячений важливій еклезіальній, культурній і суспільній події в ранньомодерній історії УкраїніЖитомирській унії 1715 року Правобережної України з Римським Апостольським престолом. Вона стала можливою внаслідок геополітичних змін у Східній Європі та символізувала інституційне об’єднання під омофором Унійної Церкви «руської нації» в українських землях Речі Посполитої. Творцем Житомирської унії творцем був визначний інтелектуал і культурний діяч, київський митрополит Лев (Кишка, 1714-1728). Саме цей архипастир у 1714-1715 рр. скликав у Житомирі на Поліссі два собори Київської митрополичої архиєпархії, на яких парафіяльні священики, настоятелі монастирів східного обряду та протопопи-намісники ухвалили колеґіальне рішення про сопричасну єдність з Римом  та входження Правобережної України до складу Унійної Церкви. Як зауважив один із співорганізаторів конференції – проф. Ігор Скочиляс, остання третина XVII – перша чверть XVIII ст. є одним із найменш вивчених періодів в історії України. Між тим саме в цей час на неозорих просторах Східної Європи – від Києва на півночі до Запорізької Січі на півдні й від Холма на заході до Полтави на сході, відбувалися динамічні культурні, соціальні й релігійні процеси, які можна окреслити поняттям «друге руське (українське) культурно-релігійне оновлення».

СЛУХАТИ РОЗМОВУ

Участь у науковій конференції візьмуть провідні українські дослідники – богослови, історики, культурологи, мистецтвознавці й філологи, а також польські фахівці з Любліна і Жешова.

Ювілейні торжества розпочнуться зранку в п’ятницю 3 червня Архиєрейською Літургією в патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві, яку очолить патріарх Святослав Шевчук. Перше пленарне засідання конференції в тому ж храмі матиме програмний характер, – ознайомлення духовенства, монашества і вірних УГКЦ та широкого загалу киян з досі майже невідомим феноменом Житомирської унії 1715 р. в ширшому порівняльному контексті унійних ідей і практик XV–XX ст. (доповіді о. д-ра Романа Завійського та проф. Ігоря Скочиляса). Натомість владика Йосиф Мілян представить особливості еклезіального розвитку Київської архиєпархії в єдності з Римською Церквою впродовж останніх 300 років. Підсумує перше пленарне засідання прес-конференція організаторів Ювілейного симпозіум, під час якої члени Синоду УГКЦ та провідні науковці представлять журналістам ідею проведення цього форуму в контексті сучасних суспільних і церковних подій в Україні й світі.

Дві наступні наукові сесії – «Київ та українська культура в постмогилянську добу» та «Українська Церква по обидва береги Дніпра», проходитимуть у Києво-Могилянській академії на Подолі й будуть присвячені компаративному аналізові особливостей розвитку православного й унійного богослов’я в постмогилянську добу й зокрема на прикладі Київського осередку українських інтелектуалів-теологів (Лазар Баранович, Йоаникій Ґалятовський, Інокентій Ґізель, Антоній Радивиловський та ін.). Серед іншого такий підхід дає змогу предметніше співставити спільні/відмінні риси соціокультурного розвитку «Унійної Руси-України» й козацького Гетьманату, зокрема за часів Івана Мазепи (1687-1709). На думку проф. Наталії Яковенко, одного з провідних учасників конференції, містичний світ цього середовище був «помітно латинізованим». Ще виразніше повернення України «обличчям до Заходу» на переломі XVII–XVIII ст. виявляється у діяльності Василіянського чину, представники якого –  монахи-уніати, на переконання проф. Ігоря Скочиляса, «зуміли кодифікувати майже столітній досвід Slavia Unita в єдності з Римським Апостольським престолом»». Інший тематичний блок дослідницьких проблем представляють доповіді Юрія Волошина (Полтавський національний університет ім. В. Короленка), Оксани Прокоп’юк  (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник) і Максима Яременка (Києво-Могилянська академія). Вони заторкують надзвичайно інтригуюче питання про те, чи справді, як досі стереотипно тлумачилося, перехід у 1685-1686 рр Київської православної митрополії під омофор московського патріарха означав «невпинний занепад» постмогилянського благочестя на Лівобережжі? Адже новаторські студії сучасних істориків, які зосереджують увагу на внутрішньому житті Української Православної Церкви, засвідчуть, що принаймні до кінця XVIII ст. київське православ’я залишалася складовою києвохристиянського світу.

У суботу 4 червня Ювілейна наукова конференція продовжить свою роботу в Радомишлі – мальовничому містечку на Житомирському Поліссі, що впродовж 1747-1795 рр. виконувало функції фактичної «столиці» Унійної Церкви й резиденції київських митрополитів Флоріана (Гребницького), Феліціана Пилипа (Володковича), Ясона (Смогоржевського) і Теодозія (Ростоцького). Другий конференційний день розпочнеться з молебня до Божого Милосердя в замковій каплиці Радомишля, який відправить протосинкел Київської архиєпархії УГКЦ владика Йосиф (Мілян), єпископ-помічник Київський. Учасники  наукового форуму також матимуть змогу ознайомитися з історико-культурним комплексом «Замок Радомисль» й унікальною колекцією артефактів музею української домашньої ікони «Душа України». На відміну від київської сесії, в Радомишлі головна увага доповідачів буде зосереджена на регіональних вимірах релігії й культури Правобережної України. Впродовж XVIII ст. релігійна культура розвивалася тут значною мірою під впливом унійних ідей і практик – про це на прикладі сакрального малярства й зокрема іконографії святого Йосафата Кунцевича, церковного співу дискутуватимуть проф. Володимир Александрович (Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України), Роман Зілінко (Національний музей ім. Андрея Шептицького у Львові), проф. Юрій Ясіновський (Львівська музична академія ім. Миколи Лисенка) та інші вчені. Інші аспекти, пов̕язані зі становленням організаційних структур, душпастирських осередків та мережі парафій і монастирів Унійної Церкви в Брацлавському і Київському воєводствах на Правобережжі, розкриватимуть доповіді д-р Ірени Водзяновської (Люблінський Католицький Університет Івана Павла II), д-р Беати Лоренс (Жешівський університет) і проф. Леоніда Тимошенка (Дрогобицький педагогічний університет ім. Івана Франка).

Конференція, організована Гуманітарним і Філософсько-богословським факультетами УКУ, відбувається в рамках навчально-дослідної програми «Київське християнство» та за підтримки публічного проекту «Соборна Україна та Київська традиція», доброчинцями якого виступили українські меценати зі Львова і Києва. Його проекту полягає в суспільному переосмисленні та популяризації в публічній сфері України традицій київського християнства як складової «Українського Світу». Це особливо актуально після Революції Гідності, в контексті агресивно пропагованій в останнє десятиріччя ідеологемі «русского православного мира». Іншим завданням наукового форуму в Києві та Радомишлі є координація зусиль різних експертних середовищ та адаптація академічного досвіду богословів і гуманітаріїв до сучасного суспільного дискурсу.

Прес-служба Київської архиєпархії