kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

Голова Комісії УГКЦ “Справедливість і мир”: “Ми всі прагнемо змін, але їх боїмося…”

Share

17 жовтня 2015 року, у Києві, на базі Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського відбулося відкриття нової навчальної програми “Суспільно-політична етика”.

sozak1

Організаторами даної програми виступили: Українська cоціальна академія у співпраці з Українським католицьким університетом та Інститутом релігійних наук святого Томи Аквінського. Про це повідомляє Комісія УГКЦ «Справедливість та мир».

Про особливості підготовки фахівців за цією програмою слухачі дізналися під час спілкування з головою Комісії УГКЦ «Справедливість і Мир» о. д-ром Михайлом Мельником. За словами о. Михайла, поєднання зусиль науковців, підприємців, державних службовців і представників громадянського суспільства під час програми є основою для побудови демократичного суспільства в Україні.

У рамках цього модулю відбувся круглий стіл на тему «Сучасні суспільні виклики та християнська ідентичність»

Відкрив дискусію декан Філософсько-богословського факультету УКУ  Роман Завійський, який зазначив, що в сучасному суспільстві спостерігаються дві тенденції: перша – характерна для Заходу, де релігійна ідентичність стає приватною сферою і, як результат, релігія (Церква, релігійна громада) вирішує те, що її фокусом є суто релігійно-духовна сфера. Друга тенденція, яка, на думку Романа Завійського, є характерною для України, це те, що Церква і релігійні громади мають колосальну довіру, і це продемонстровано на Майдані. Однак виникає декілька питань: чи мають Церкви та релігійні громади запропонувати щось, аби змінити це суспільство? Чи можуть запропонувати свою альтернативу? Чи здатна Церкви та релігійні громади бути агентами змін? Чи можливо реалізувати цей ідеал в суспільстві?

Участь у дискусії також взяв доктор філософських наук, професор Кафедри філософії УКУ  Михайло Черенков, який додав, що є ресурс та потенціал, однак немає ексклюзиву, який Церква може запропонувати.  Теологія повертається в суспільство не багатою, а бідною. Теологія позбавлена багажу, але це, на думку М. Черенкова, можливо і на краще.

У межах дискусії з цієї проблематики канд. філософських наук, докторант богослов’я, завідувач кафедри богослов’я УКУ  Віктор Жуковський наголосив, що соціальна етика може розглядатися в різних моделях, але не імплементується в суспільстві як штучне явище. «Соціальна етика – це віра в дії», – сказав він.

У свою чергу професор кафедри політології КНУ імені Тараса Шевченка Федір Кирилюк зазначив, що в сьогоднішньому українському суспільстві відбувається дезорієнтація відносин і стосунків. Ф. Кирилюк вважає, що ця проблема посилюється двома викликами, які переживає українське суспільство: по-перше – це хибний космополітизм, наслідком якого є homo sovieticus; по-друге, ультранаціоналізм, який бажає поділити на «свій-чужий». Ці виклики загострюють суспільні відносини та породжують конфлікти, які пожинає сьогодні Україна.

Серед почесних гостей заходу була гостьовий науковець програми імені Фулбрайта (США), університет Гонзага, експерт з інтелектуального лідерства Мішель Васкес. На думку Мішель Васкес, ми живемо у закритих «комірках», між цими «комірками» існує «простір», який являє собою небезпеку/ризик, необхідно перетворити цей «простір» ризику на простір безпеки. У цьому контексті Мішель Васкес пропонує концепт «соціального лідерства», стиль лідерства якого базується на християнських засадах, але має широке застосування: через служіння, турботу за інших людей ставати лідером.

Також почесним гостем заходу став представник Університету святого Томи Аквінського (США) Роберт Марко, який вважає, що Україна після Революції гідності має запропонувати модель, яка може стати моделлю для Західного суспільства.

Продовженням модулю стала лекція проф. Роберт Марко на тему«Принципи соціальної доктрини Церкви». Під час презентації Роберт Марко спробував здійснити рефлексію цих принципів на українські реалії в контексті Революції гідності. У ході дискусії піднімалися проблеми корупції та мінливості патріотизму, а також проблема вразливості суспільства.

За словами о. Михайла Мельника, ми всі прагнемо змін, але ми їх боїмося.  Зміни на краще  можливі, якщо зрозуміти, в якій країні хочемо жити. Інший аспект, який підкреслив священик, це проблема лідерства, адже всі ми прагнемо стати лідером, але лідер для нас стає «статусом» без відповідальності. «Необхідно озброїтися відповідальністю, щоб подолати патерналізм, результат homo sovieticus, потрібно взяти відповідальність за суспільство, в якому ми живемо, і в цьому нам можуть допомогти принципи суспільного вчення Церкви», – додав о. Михайло.

Департамент інформації УГКЦ