kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

Мандрівка Тернопільщиною дітей з Аскольдової могили

FacebookTwitterGoogle+Google GmailVK

Цьогорічний літній табір «Канікули з Богом» для парафіяльних та потребуючих дітей Аскольдової могили відбувся на Тернопільщині, в монастирі ЧСВВ, що в селі Улашківці, Чортківського району.

Зініціював такий відпочинок для дітей наш добротворець пан Василь з дружиною Оленою. Мандрівка почалася 27 липня. До місця призначення група з 10-ти дітей, двох вихователів (п. Мирослави та п. Наталії) та сестри-служебниці Тимотеї прибула близько 2-ї ночі. Кияни одразу відчули, яке там свіже та чисте повітря! А яке це благодатне!, місце змогли переконатися уже зранку, коли усі побігли до храму на Службу Божу.

МОНАСТИРСЬКИЙ КОМПЛЕКС
Монастирський храм ченців Василіян офіційно називається Базилікою Різдва Пресвятої Богородиці, за своїм відпустом прирівнюється до Римської базиліки Santa Maria Maggiore (св. Марії Великої), однієї з чотирьох головних базилік Риму. До речі, 5 серпня – храмове свято базиліки. Тут знаходиться одразу дві чудотворні ікони. Перша – ікона Івана Хрестителя, яку, згідно з переказами, у 1315 році принесли з собою перші ченці, які прийшли сюди. Друга – Улашківська ікона Богородиці, проголошена чудотворною єпископом Левом Шептицьким на основі свідчень вірян ще 1773 року. Не легкі часи випали на долю монастиря, чудотворних ікон, каплиці, монастирської бібліотеки, яка, на жаль, згоріла. Але Богу дякувати, ікони, храм, каплиця, дзвіниця збереглися. За зціленням та повним відпустом сюди приходить чимало паломників.
Нині ченці живуть в новому сучасному монастирі Різдва Пресвятої Богородиці. Наразі там служать четверо ієромонахів та три брати. Монастирське обійстя знаходиться на Ясній горі, з якої видніється напрочуд гарна панорама села Улішківці. Отець Миколай Ковалишин провів нашим дітям екскурсію цим знаним історичним місцем. Повів їх на дзвіницю, усі бажаючі відчули себе дзвонарями. Показав печеру, з якої василіанська обитель колись починалась, адже монахи тут оселилися у вапнякових печерах-гротах. В одній з печер була облаштована каплиця св. Яна-Івана, зараз там тривають ремонтні роботи. Між старим і новим монастирями на горі – джерело, куди діти по кілька разів на день бігали набирати цілющої води.
МОЛИТВИ
На час перебування наших дітей на Тернопільщині випала остання субота місяця, коли тут відбувається чергова проща до Улашківської Матері Божої. Звісно, разом зі своїм парохом Митрофорним протоєреєм Ігорем Онишкевичем вони долучилися до молитви Дев’ятниці до Матері Божої, прославленої в Улашківцях, та Хресної дороги, на які зібралося чимало місцевих жителів та людей з довколишніх сіл. Наші діти натхненно читали у мікрофон молитви «Отче наш» та «Богородице Діво» біля кожної стації. На закінчення прощі відбулося читання молитов на оздоровлення, водосвяття та уділення повного відпусту з нагоди ювілею 400-ліття Василіянського чину.
Кожен день столичних відпочивальників був щільно розписаний. Звичайно, була ранкова руханка, Божественна Літургія, катехизація, роздуми над Святим Письмом, Вечірня молитва за Україну. Було видно, що діти воцерковлені, бо вставали і йшли до храму без жодного спротиву, примусу, а головне, з бажанням!


ДОЗВІЛЛЯ
Також вихователі постаралися, аби діти активно і весело проводили час. Точно не нудьгували! Вони купалися в річці, ходили в ліс до дальнього цілющого джерела, брали участь у спортивних іграх, бансах, цікавих квестах, виготовляли власними руками кольорові воскові свічки, розписували ікону Святого Миколая, ставили вистави за біблійними сюжетами; навіть малювали, озвучували та монтували християнські мультфільми. «Я, наприклад, озвучувала роль жінки, яка хвилювалася за своїх дітей, аби вони не померли від голоду. Бог їм поміг. У нас були дуже цікаві завдання! Ми подружилися. Нас вчили поважати один одного і вміти ділитися, – розповідає Христинка, 10 р. – А ще мені дуже сподобалися екскурсії!»
ЕКСКУРСІЇ
Екскурсії відбувалися через день. Спочатку діти відвідали районний центр Заліщики – чарівне місто-півострів, яке зусібіч омивається Дністром. Побачили, який у нього вид з найближчої гори! Сфотографувалися на цьому фоні. Насправді вражаюче! Відвідали монастир сестер – служебниць Непорочної Діви Марії; кінний завод та приватний зоопарк, де подружилися з віслючком, жирафом, навіть леви там привітні.
Наступна екскурсія була найголовнішою – до Мaрiйcького духoвного кoмплeкcу села Зарваниця, місця паломництва і відпусту, та рідного села і помешкання Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого. Діти помолилися у своїх намірах, приклалися до чудотворної ікони Матері Божої Зарваницької, набрали води з бювету, скупалися в купелі. Унікальними були відвідини групи з Аскольдової могили нової церковці, яку освятять 28 серпня на Успіння Пресвятої Богородиці. Нова святиня особлива тим, що всередині знаходиться точна копія хатини Матері Божої з Назарету, якій аналогів в Україні немає. Також тут зберігатиметься камінь з Назарету та два камінці, освячені в храмі Лорето.
Третя екскурсія – до Джуринського водоспаду та Червоногородського палацу. Це найвищий (16 метрів) рівнинний водоспад України. Розташований на річці Джурин, в урочищі «Червоне», між селами Нирків та Устечко. Ще кілька століть тому поруч існувало місто Червоногод. Червоногоро́дський за́мок колись був оборонною спорудою зниклого колишнього міста, у першій половині XIX ст. перебудований на палац. Також діти оглянули костел Вознесіння Діви Марії (1615р.). Ну, точніше, те, що залишилось від замку та костелу, бо наразі бачили тільки руїни і лише могли собі уявляти, як тут колись вирувало життя, там молилися люди, тут сповідалися, тут стояв священик, а з балкону линули церковні наспіви.
Незапланованою, але дуже вдалою була екскурсія на поле на кшталт «Урок природознавства на природі». Тепер діти точно знатимуть, як росте гречка, звідки береться цукор, олія, смакували молоденькими зернятками соняха ( з дозволу господаря!). Особлива увага була приділена пшениці, адже «Хліб – усьому голова»: кроки від зернятка до паляниці. Згадали про сумнозвісні 5 колосків. Але найбільше усім сподобалось катання на комбайні під час повноцінного виконання його роботи.
АТМОСФЕРА + ХАРЧУВАННЯ
В Улашківцях, як вдома! Інтенсивний графік + свіже повітря = хороший апетит. А якщо ще й смачно? Свіжа домашня кухня, чисті сільські продукти. Все це стараннями ігумена монастиря о. Власія і, звісно, улюблених кухарок п. Наталі та п. Галини з Івано-Франківська. Причому меню підбиралося до уподобань самих дітей. Додатково мали кавуни, морозиво, солодощі, печиво, мед, кукурудзу, свіже молоко, кисляк, домашній сир, пахучу випічку. То виходило чотириразове харчування з кількома перекусками.
З самого початку перебування в монастирі аскольдівці відчули доброзичливу атмосферу. Добре подружилися не тільки з отцями та братами монастиря, але й з місцевими дітьми. Вони приходили сюди щодня, бо бачили, що тут цікаво та весело. Тому в останній вечір кияни не могли не попрощатися з улашківцями. Була дискотека, солодкий стіл, ватра, співали українських пісень. Прийшли діти, молодь села і навіть дорослі!
7 днів промайнули як мить! Скільки всього нового побачили, дізналися, вивчили, завели нові знайомства, набули нових вражень! «Дякуємо за доброзичливість ігумену монастиря отцю Власію Фуцу та от. Миколаю Ковалишину, яких дуже полюбили наші діти. Особливо щира подяка родині Василя та Олени, завдяки яким наші діти отримали такий незабутній відпочинок. Вони молилися за своїх доброчинців і біля чудотворних ікон в Улашківцях і в Зарваниці. Батьки дітей оплатили тільки доїзд до Улашківець і назад до Києва, дві родини склали пожертви як часткову оплату відпочинку для своїх дітей, – розповідає парох парафії УГКЦ Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі от. Ігор Онишкевич. – Наші парафіяльні діти відкрили для себе ще один мальовничий куточок України. Вони – надія Церкви і України. Їхня душа наповнилась добром і любов’ю. Також це добрий приклад для батьків, щоб записати дітей в катехитичну школу (с. Меланія 0989285710) , привести їх на заняття та в храм на молитву. Боже Благослови наших дітей і спаси Україну».
Слава Станіславська
Прес-служба Київської архиєпархії