kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

Ми вже більше не сироти…

Що до мене говорить Бог? Ким Він є для мене, і ким для Нього є я? Чого я прагну від Нього і водночас, яким є моє ставлення до християнства, тай взагалі, чи є я справжнім християнином?

original-604734226

Подібні фундаментальні питання щодо нашого життя рано чи пізно виникають у житті кожного християнина. Пізнати себе і зустрітись з Богом – ось для чого семінаристи КТДС вирушили на Ігнатіанські реколекції до Товариства Ісуса.

Декілька слів, що ж це за реколекції. Засновник Товариства Ісуса залишив записи про своє духовні вправи у Манресі. Ці духовні вправи проводять і тепер його послідовники єзуїти для кращого пізнання Бога та себе. Ці вправи складаються із шістьох тижнів: фундаменту, 4-ох тижнів (називаються відповідно до порядкових номерів) та синтезу. Брати КТДС досвідчили досвіду духовних вправ фундаменту – своєрідних основ ігнатіанської духовності.

Реколекції тривали упродовж 5-ти днів, а саме від вечора 20 липня до обіду 25. П’ять днів у цілковитому мовчанні, медитаціях та молитві. Упродовж дня, окрім Літургії, учасники мали чотири медитації, дві науки, конференцію та індивідуальну розмову з отцем  духівником. Чи можуть бути кращі умови для зустрічі з Богом. Під час першої частини фундаменту роздумували над створенням людини та стосунки, ставлення Бога до неї і відповідно її до Творця. Другою частиною фундаменту було правдиве пізнання того, що ми вільні, Христос прийшов у світ і дарував нам свободу.

Які враження у нас, семінаристів, від цього незабутнього тижня фундаменту у реколекційному домі бл. о. Івана Бейзима? Чесно кажучи, це важко передати словами. У одній зі своїх наук о. Генрика сказав: «Цей фундамент є Божим планом, автентичним Божим покликанням. Він немовби взяв нас до вертольота і показав Обіцяну Землю. А тепер повертаємося до нашої дійсності. Так, вона залишається такою, якою була, але ми стали іншими, ми маємо в собі духовний стержень. Та й варто пам’ятати, що вибраний народ 40 років йшов до Обіцяної Землі (тут він посміхнувся, маючи на увазі те, що наша духовна мандрівка не закінчується фундаментом, а лише починається)».

Жити так, як хоче Бог, сказати йому «Fiat» («Нехай станеться») «Так, Господи, ось я, слугиня Господня, нехай мені станеться по волі Твоїй», зробити слова «вже не я живу, а живе в мені Христос» дійсністю, а заповідь «Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного» – стилем життя, реально! Бути святим – реально, головне – прагнути цього, і як сказала одна дівчинка: «Зустрінемось на першому тижні!»

бр. Павло Лоєк, ІІ курс КТДС