Новий номер журналу «Наш Собор» вже доступний в електронній версії

Сьогодні вийшов новий номер журналу «Наш Собор», який вже доступний в електронній версії. По завершенні карантину це видання у друкованому вигляді можна буде знайти у ваших храмах.

«На цей Страсний Тиждень редакцією журналу Наш Собор ми приготували його новий номер. Вже сьогодні вільно можете прочитати багато цікавого та корисного про цей Тиждень. Тут знайдете і нову рубрику, і вітання Архиєреїв Києво-Галицької Митрополії УГКЦ на Великдень, і багато цікавих матеріалів, які стануть вам у пригоді для зрості віри! Лиш би бажання стати кращими та дізнаватися більше про Бога», – повідомляє Головний редактор журналу «Наш Собор» Протоєрей Андрій Боднарук.

«Ми працювали для Вас цілий місяць в умовах карантину, щоб до Воскресіння Христового Ви були максимально готові! Ми хочемо, щоб Ви були освічені та релігійні. Якщо Вам подобається наше видання, та бажаєте підтримати роботу медійних проєктів Церкви, то просимо Вас скласти пожертву скориставшись цією простою формою ПОЖЕТРВУВАТИ», – зазначають у редакції.

У своєму слові до видання священник пише: «Так і хочеться ці рядки розпочати словами: «Журнал, який тримаєте у своїх руках…». Правда є одне «але». У звичайний спосіб це майже неможливо. Адже ми не можемо вільно увійти в наші рідні храми і знайти новий надрукований номер журналу «Наш Собор». Виникають певні незручності, адже думаю Вам, як і мені, зручніше читати журнал, тримаючи його в руках. Все ж таки, ще хочеться відчути запах свіжої преси та почути шелест сторінок. Монітор чи екран смартфону цього на передають…»

Ведучи далі головний редактор зазначає «Розуміємо, що ситуація, у якій знаходиться увесь світ, вимагає від нас смирення та довіри до Бога та Його Церкви. Так часто чуємо різні коментарі про те, чи мають бути храми зачинені, чи потрібно освячувати вербу чи пасхальний сніданок. Турбує нас запитання про те, як бути із щорічною сповіддю? Як причащатися? Читаємо в інтернеті крики душі про те, що комусь бракує Тіла та Крові Христових. Так багато запитань, що десь навіть губимо за ними Бога. Бо богом стають запитання та суперечки, або ж моя правота».

У своєму слові душпастир зауважує, що той маленький, майже невидимий вірус когось зачинив удома, когось вивів з егоїзму та самовпевненості, когось навчив молитись і вірувати, а когось привів до вічного життя!

«Страшно і сумно дивитись на рефрежератори, які служать в Америці замість моргу! Сумно дивитись на вантажівки, які везуть по Італії померлі тіла на вічний відпочинок! Сумно дивитись на кадри хворих іспанських пацієнтів та медиків, які віддано борються за їхнє життя. Сумно чути відчайдушні заспокійливі голоси про те, як поборемо пандемію. І на думці маю цитату, яку нещодавно як подарунок отримав від Владики Йосифа Міляна: «Церква від віків боролася із пандемією, якій ім’я “гріх“». Мені здається, що за всіма цими голосами та картинками з моніторів ми забуваємось про щось добре, позитивне, щось, що здатне віддалити та вилікувати нас від вірусу гріха. Адже дуже часто це завдяки хитрощам злого ми легко піддаємось різним спокусам байдужості, ненависті чи легковажності. У результаті стаємо лицем в лице перед коронавірусом або перед іншою хворобою чи бідою», – читаємо у слові редактора.

Нижче під цим текстом редактор о. Андрій зазначає, що входимо в час, який у Церкві називається Страсний Тиждень. «Тому спробуймо відкинути увесь негатив, забудьмо про жахливі та тривожні цифри! Слухаймо Бога та владу! Господь нам довіряє! Довіряє, що цей час ми проведемо правильно. А тепер ми йому довіримося. Закриймо на хвилю очі, подивімось на Хрест, знайдімо на ньому Лице Того, Хто Спас нас від гріха. Це за нас Він терпів! Йому йшлося конкретно про Тебе та про мене! Адже Він знав нас ще до народження. Він Воскрес за нас! І вознісся на небо за нас! І не відступить від нас! І не покине! Бо Він створив нас до Життя, а не для смерті. Згадаймо порожній гріб, згадаймо зруйновані ворота аду. Погляньмо вгору! Бачите? Тож шукаймо сьогодні позитиву. Шукаймо, за що дякувати Йому! Шукаймо, як віддячити за все, що маємо! Хоча б за безкоштовне повітря та легені!»

«Дякуємо Вам, дорогі читачі, що Ви з нами! Ми пам’ятаємо про Вас і за Вас молимося! Бажаємо Вам доброго здоров’я тілесного та душевного! Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Це Воскресіння відкриє двері наших осель, запровадить нас до рідних храмів, вулиць, парків… Запровадить нас до неба!», – цього бажає усім читачам редакція журналу.

ЖУРНАЛ ЗАВАНТАЖИТИ МОЖНА ТУТ: ЖУРНАЛ

«Ми працювали для Вас цілий місяць в умовах карантину, щоб до Воскресіння Христового Ви були максимально готові! Ми хочемо, щоб Ви були освічені та релігійні. Якщо Вам подобається наше видання, та бажаєте підтримати роботу медійних проєктів Церкви, то просимо Вас скласти пожертву скориставшись цією простою формою ПОЖЕТРВУВАТИ», – зазначають у редакції.

До слова: У номері ви зокрема знайдете такі статті:

  • Літургійне вживання Плащаниці прочитаємо у статті о. Василя Чудійовича.
  • Світлина, якій 2000 років. Про це пише о. Віталій Храбатин
  • Епідемія антисмерення позаду. Світ на стежці до Бога. Психолог Наталія Сиротич відповідає на запитання: Чи знають наші діти значення слова «смирення»? Як часто вживаємо назву цієї чесноти в сімейних діалогах?
  • Сиро-Маланкарська Церква. Продовжуємо розгляд західно-сирійської традиції. Вашій увазі пропонуємо статтю кандидата філософських наук Оксани Шепетяк про Сиро-Маланкарську Католицьку Церкву, історію її виникнення, становлення та сучасний стан.
  • Їжа, тіло та коронавірус – важливий зв’язок! Цю тему висвітлює у постійній рубриці лікар загальної практики, спеціаліст з первинної та anti-age медицини, дієтолого, діабетик Василь НОСА.
  • ЦІКАВИНКОЮ НОМЕРУ є Великодні привітання Архиєреїв Києво-Галицької митрополії УГКЦ. Яким словами поведуть нас пастирі у свято Воскресіння? Прочитаєте на центральних сторінках журналу.
  • Хендлінг як прояв любові. Як правильно носити дитину на руках. Про це дізнаєтесь у статті Марта КОПАНЬ педіатр-неонатолог, лекторка Християнських курсів для вагітних «Дар життя».
  • Любов і соцмережі читайте у статті Руслани Дайоглу: «Направду ж, часу у добі рівно стільки, скільки було 50, 100 чи 1000 років назад – 24 години. Змінився наш вибір, як цей час провести. «На допомогу» нам прийшли соцмережі».
  • Виклики сьогодення…Чи готові ми до них? «На даний момент ми з вами бачимо той стан речей, який вказує на необхідність мобілізації наших інтелектуальних і людських здібностей, неухильне виконання рекомендацій як нашої влади і профільних міністерств, так і рекомендацій країн, які мають уже позитивний результат боротьби з епідемією», – пише адвокат Олег СТУС.

А також на вас чекають: нова рубрика Найкрутіша інвестиція, історична рубрика, та рубрика подорожей, Добре чтиво, та кіно від Сергія. У статтях Максима ПАСТЕРНАКА, Зенона БОРОВЦЯ, Сергія Синовіцького та Омеляна.

Пресслужба Київської Архиєпархії

You may also like...