kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

«Це була праця всіх: отців семінарії та студентів», – о. Роман Островський про акредитацію Київської семінарії через афіліацію до УКУ

Share

Останніми вихідними у семінаріях УГКЦ відбувалися випускні урочистості. Зазвичай, вони проходять традиційно: Архиєрейська Літургія, яку очолює місцевий єпископ, присутність викладацького складу та родичів семінаристів випускного курсу, піддияконські свячення, вручення дипломів, спільна фотографія, святкова трапеза, спогади, вітання… Однак у одній із семінарій цьогорічне святкування проходило із родзинкою. І тут ми не про карантин і його обмеження. На свято до Княжич завітав ректор Українського католицького університету – о. д-р Богдан Прах. Не випадково. Адже випускники цієї семінарії цього року вперше отримали два дипломи. Один – семінарії, другий – диплом (STB) Філософсько-богословського факультету Українського католицького університету.

«Афіліація – процес непростий і довготривалий», – переконує о. Роман Островський, віце-ректор з навчальної частини Київської Трьохсвятительської духовної семінарії (далі – КТДС), у якого ми розпитали детальніше про особливості цього процесу. У випадку із семінарією у Княжичах процес приготування тривав, за його словами, понад два роки. Проте, яким складним це виглядало б, спільними зусиллями ректорату, викладацького складу і семінаристів таки вдалося отримати бажаний результат – ватиканська Конгрегація католицької освіти визнала Київську семінарію філією Філософсько-богословського факультету Українського католицького університету (далі – ФБФ УКУ). А це означає, що дипломи семінарії відтепер визнаються усіма католицькими університетами світу.

– Отче Романе, розкажіть, будь ласка, як і в кого зародилася думка афіліювати Київську семінарію до Філософсько-богословського факультету УКУ?

– Розпочалося з того, що відновилася семінарія в Княжичах. Спочатку, як знаєте, Унійна духовна семінарія знаходилася у м. Радомишлі. Рік заснування 1790. Після тривалого часу та різних історичних обставин подій, які пережила УГКЦ на Великій Україні, Блаженніший Любомир у 2010 році відновив цю давню семінарію під тим самим іменем Трьох Святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого.

Після того, як семінарія перейшла під опіку Блаженнішого Святослава, що сталося через рік від її відновлення, він уже мав думку, що семінарія мала би мати акредитовані дипломи.

Після того, як семінарія перейшла під опіку Блаженнішого Святослава, що сталося через рік від її відновлення, він уже мав думку, що семінарія мала би мати акредитовані дипломи. До цього йшлося довгий час – набиралися студенти, семінарія розвивалася. Відкрито про афіліацію почали говорити аж у 2016 році.

Із 2017-го року ми почали збирати документи, співпрацювати з тодішнім деканом ФБФ УКУ отцем-дияконом Романом Завійським. З ним ми пройшли довгу, понад дворічну, дорогу оформлення документів, виконання всіх критеріїв. Аж у червні 2019 року ми подали увесь пакет документів, а в липні отримали підтвердження від Конгрегації нашої афіліації і підписали договір про співпрацю вже з новим деканом о. д-ром Юрієм Щурком.

– Отче, поясніть простими словами, що таке афіліація.

– Найперше, йдеться про розвиток семінарії. Для того, щоб її дипломи почали визначатися у світі – потрібний час. Семінарія повинна представити ватиканській Конгрегації католицької освіти документи, які демонструють, що вона має постійних викладачів, не менше 10 осіб, які мають звання доктор богослов’я і є її викладачами, відповідну бібліотеку та сформовану навчальну програму.

Семінарія повинна представити ватиканській Конгрегації католицької освіти документи, які демонструють, що вона має постійних викладачів, не менше 10 осіб, які мають звання доктор богослов’я і є її викладачами, відповідну бібліотеку та сформовану навчальну програму.

По-друге, афіліація – це нові виклики для студентів, адже зростають вимоги і, відповідно, їм потрібно більше працювати, більше старатися.

Таким чином, коли говоримо про афіліацію, йдеться, найперше, про навчальну частину, про її високий рівень.

– Якщо йдеться про визнання рівня навчання у семінарії як достатнього безпосередньо ватиканською Конгрегацією, то яку роль у цьому процесі відіграє Український католицький університет?

– Існує декілька способів визнання семінарійного диплому католицькими освітніми установами. Перший – це, коли семінарія просить у Конгрегації визнання її дипломів, що виконати досить складно. Другий спосіб, більш природній, – це «афіліюватися до», тобто стати частинкою якогось факультету католицького університету без поглинання навчального закладу (у нашому випадку це – семінарія) цим же факультетом. Таким чином ФБФ УКУ бере на себе, супровід навчального закладу. І такий спосіб дораджується Апостольською Столицею.

Тут може виникнути термінологічне непорозуміння. Адже в українському контексті «афіліація» означає стати філією, тобто бути поглинутим. Проте у середовищі католицьких навчальних закладів це означає те, що ФБФ УКУ допомагає, підказує нам у питаннях навчального процесу, але він не втручається у внутрішні порядки семінарії, у виховний процес тощо.

У середовищі католицьких навчальних закладів афіліація означає те, що Філософсько-богословський факультет УКУ допомагає, підказує семінарії у питаннях навчального процесу, але він не втручається у її внутрішні порядки, у виховний процес тощо.

– Як саме тепер відбуватиметься супровід Київської духовної семінарії Філософсько-богословським факультетом УКУ?

– Згідно із правилами, кожного року ми будемо подавати для ФБФ нашу навчальну програму, інформацію про наших викладачів та їх наукові ступені, опис предметів, теми, літературу, завдання, щоб вони розуміли, яким чином відбувається навчання в семінарії. Подаємо також списки студентів вступників, випускників. А представники факультету, згідно із правилами, повинні бути присутніми на всіх важливих подіях наукового характеру. Наприклад, на підсумковому екзамені з богослов’я, який у нас є на 5-му курсі. Цей екзамен охоплює все богослов’я, яке студент вивчає протягом цього часу, а це: богословські дисципліни, представлені біблійними, літургійними, моральними та догматичними питаннями. До цього екзамену додається також історія Церкви в Україні, історія Вселенської Церкви та канонічне право.

Представник УКУ має бути присутнім і на захисті магістерських праць. Цього року вперше праці наших семінаристів перевірили на плагіат. Адже, як відомо, у європейських країнах плагіат є злочином. Якщо у нашій країні поки що це толерується, то ми з цим абсолютно не погоджуємося. Тому підтримали те, щоби праці наших студентів пройшли цю перевірку. Це, очевидно, підносить рівень наукових праць.

– Отче, диплом УКУ, який отримують випускники семінарії, має те саме значення, немов би студент завершив навчання на ФБФ УКУ?

– Наші студенти отримують диплом ФБФ УКУ, визнаний католицькими та папськими навчальними закладами. Таким чином навчання забезпечуємо ми, але важність дипломів надає УКУ. Це не є диплом державного зразка. Бо в Україні поки що немає конкордату між державою і Ватиканом. І хоча УКУ має право видавати дипломи державного зразка, проте наша співпраця стосувалася вимог Конгрегації католицької освіти.

– Отче, про інші семінарії. Здається, було озвучено ідею, щоби всі семінарії, які є в Україні, афіліювалися до ФБФ УКУ. Це правда? І друге запитання. Якщо такий процес афіліації триває, чи він є спільним для усіх інших, чи це особиста справа кожної семінарії?

– Оскільки в Україні є тільки один католицький університет, було дуже влучним кроком, щоби семінарії афіліювалися до його богословського факультету і таким чином визнали свої дипломи у Конгрегації католицької освіти.

Завдання Філософсько-богословського факультету – допомогти семінаріям вивести навчальний рівень, який є досить добрим, на якісно новий рівень, щоби дипломи, які отримують семінаристи, могли бути визнані в Католицькій Церкві по всьому світу.

Проте інколи присутній страх того, як ми будемо співпрацювати з кимось іншим, ділитися своїми правами. Та насправді афіліація цього не передбачає. Філософсько-богословський факультет католицького університету є лише відповідальним за богословський рівень освіти, і його завдання – допомогти семінаріям вивести навчальний рівень, який є досить добрим, на якісно новий рівень, щоби дипломи, які отримують семінаристи, могли бути визнані в Католицькій Церкві по всьому світу. Також це допомогло б нам мати певну спільну традицію.

Частина римо-католицьких семінарій України афілійовані до різних католицьких університетів, особливо римських. Це також є показником того, що нам потрібно йти до кращого, робити все, щоби рівень навчання в наших семінаріях зростав. Сучасні виклики є дуже непростими і навіть теперішня коронавірусна криза показала дуже багато: нам є ще над чим працювати, також семінарії отримають можливість для консолідації та для розвитку в освітній сфері.

Це був би, як на мене, серйозний крок вперед як для семінарій, так і для Богословського факультету УКУ.

– Про дипломи, які визнавала б українська держава. Чи плануєте у майбутньому прямувати до того, щоби семінаристи отримували дипломи також і державного зразка?

– Тут трохи складніше. Держава, так виглядає, готова визнавати духовні заклади, вона робить у цьому напрямку певні кроки. Була навіть запропонована спрощена процедура визнання семінарійних дипломів, але для цього потрібно виконати певні вимоги. Щоб розпочати процес визнання наших дипломів українською державою, ми спочатку хотіли завершити процес визнання наших дипломів із сторони Конгрегації католицької освіти.

На майбутнє плануємо працювати у напрямку державного визнання дипломів. Це вже новий процес. Для цього потрібно виконати відповідні державні вимоги.

На майбутнє плануємо працювати у напрямку державного визнання дипломів. Це вже новий процес.

 На завершення, отче Романе, таке запитання. Які переваги має семінарист, який закінчив афілійовану семінарію?

– Перш, ніж називати переваги, потрібно визнати, що з цим процесом з’явилися нові вимоги до студентів. Вони мають більше працювати, матимуть більше вимог щодо написання робіт, екзаменів тощо. Але хто любить труднощі, хто хоче серйозніше вчитися, той розуміє, що потрібно обирати те, що складніше.

Щодо переваг, то ФБФ УКУ буде надавати експертну підтримку в організації і супроводі освітнього процесу КТДС. Викладачі КТДС отримають можливість навчатися у Школі викладацької майстерності на умовах, аналогічних для викладачів УКУ, студенти і викладачі КТДС зможуть використовувати бібліотеку УКУ. Також у бібліотеку КТДС будуть передавати один примірник богословських та інших видань УКУ, а також дублікати подарованих жертводавцями книг. Буде надаватися послуга сканування окремих частин книг з бібліотеки УКУ на запит семінаристів КТДС при підготовці ними дипломної роботи чи інших важливих академічних проектів.

Важливо, що зацікавлені семінаристи КТДС зможуть брати участь в літніх школах УКУ на тих самих умовах, що й студенти УКУ. А також семінаристи КТДС зможуть зголошуватися для навчання протягом семестру на ФБФ УКУ. Щодо міжнародної співпраці, то семінаристи КТДС будуть брати участь в програмах академічного обміну ФБФ з католицькими університетами. І навіть викладачі КТДС зможуть пройти стажування у ФБФ, а при можливості, і в університетах-партнерах УКУ закордоном.

Афіліація допоможе нашим семінаріям отримати рівень навчання, який не є гірший, аніж той, що мають навчальні заклади закордоном. Думаю, що цей процес важливий і для того, щоби показати, що семінарії УГКЦ пройшли процес встановлення від часів нищення Церкви до тепер.

Афіліація допоможе нашим семінаріям отримати рівень навчання, який не є гірший, аніж той, що мають навчальні заклади закордоном. Думаю, що цей процес важливий і для того, щоби показати, що семінарії УГКЦ пройшли процес встановлення від часів нищення Церкви до тепер. Думаю, що ми вже можемо показати гідний рівень богослов’я. Це, водночас, важкий шлях дорослішання. Потрібно дорослішати, підніматися до кращих стандартів, брати прилад із того, що вже давно розвинуто у західних країнах. Тоді наша богословська освіта принесе ще більше плодів.

Розмовляв о. Тарас Жеплінський
Розшифрування тексту: Андрій Петришин
Фото: Дмитро Хопта