kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

У Київській семінарії розпочали новий академічний рік

Share

13 вересня 2018 року у Київській Трьохсвятительській духовній семінарії відбулося урочисте відкриття нового навчального року. Із цієї нагоди до семінарійної спільноти прибули зокрема Владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської Архиєпархії, та владика Мирон (Мазур), правлячий архиєрей Прудентопольської єпархії Непорочного Зачаття Діви Марії.

Святкування розпочали із Утрені, яку очолив духівник семінарії єромонах Єронім Івашків. Опісля владика Йосиф очолив Архиєрейську Божественну Літургію. З Єпископом співслужили;  владика Мирон (Мазур), ректор прот. Петро Жук, отці-настоятелі та викладачі семінарії.

Звертаючись до присутніх Владика Йосиф зауважив, що система безпеки посідає у сучасному світі важливе місце. За Його словами кожна людина індивідуально намагається її розпрацювати: «Сьогодні люди з особливою обережністю ставляться одні до одних, мотивуючи це словами «не роби нікому добре, і тобі не буде зле». Справді кожний закривається у своєму мікрокосмосі. Як наслідок сьогодні маємо дуже багато проблем з суїцидом, людина часто психологічно і психічно не дає ради зі своїми проблемами. Тоді Вона йде до нефахових психоаналітиків, а наслідки цього є непоправні… Бачимо, що розроблені системи безпеки, чи то матеріального стану чи навіть того духовного, перед яким людина закривається, робить якісь свої духовні замки, не спрацьовують». Ведучи далі Владика звернув увагу на слова з Євангелії: «Якась жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім». Роздумуючи над ними Владика зауважив: «Замало бути гостинним, замало було запросити Учителя додому з його учнями. Треба було вміти вибрати пріоритети. І одна з сестер забула за все, знала, що Він – особливий Учитель з особливою наукою, залишила все і вважала, що сісти і слухати Його слова – це найважливіше. Мабуть, харизма людини – гостинність і відкритість – вона все-таки як би ми не закривалася, які б ми системи безпеки, захисту не придумували, вона нуртує, бо цю харизму вкладає Господь Бог кожному в його душу», – зазначив Він.

Пізніше Архиєрей звернув увагу семінаристів на значущість гостинності У Святому Письмі: «Подивімося, що сталося через гостинність Авраама, Марти. Подивімося, перейдімо цілу Історію Спасіння – Старий і Новий Завіти – як була винагороджена людина, коли була справді глибоко гостинна і відкрита… Подивімося, як Господь Бог винагороджує відкритість Пресвятої Діви Марії, що сказала Богові «так». Просто згодилася з Його волею. Подивімося, ким став простий і невчений рибалка Петро, ким став колишній митар – прості люди, які відкрилися на Боже Слово, на Божу волю, котрі гостинно і відкрито сприймали Бога, відкрили двері дому своєї душі. Бог є тою першою Особою, яка робить перший крок до Вас і до мене, і до всіх нас. Бо Бог є той, хто мимо тенденцій безпеки та захисту відкриває кому хоче і коли хоче двері… Якщо ми будемо пробувати хоча б трохи привідкрити Богові двері своєї душі, тоді з нами, як з усіма в Історії Спасіння, будуть діятися чудодійні справи, чудодійна сила буде випромінювати з нашої душі», – сказав Єпископ.

Продовживши проповідник зауважив: «Мабуть, бути в семінарії, стати студентом – це той пріоритет, який вибрала інша особа, згадана в Євангелії – Марія. Сіла у ніг Ісусових і слухала Його слів… Потрібно вміти постійно слухати голосу Божого. Справді Господь Бог, якщо ми здатні подарувати Йому щось дуже маленьке, може з того зробити великі справи для спасення світу, для потребуючої людини, для Церкви, яка хоче йти дорогою до вічності. І не тому, що ми так дуже навчимося в семінарії, не тому, що ми колись зробимо докторат і вивчимо психологію, і спробуємо вчити інших, а тому, що Бог буде присутній у нашій душі, у наших діях і словах, у нашій міміці і буде творити величні діла для спасення людського роду».

Пізніше розповів таку історію: «Десь пару днів тому, один священик розповідав, що певного ректора семінарії на Заході запитувалась молодь: «Чому в семінарії вчаться 7 років? Чи так тяжко йде богослов’я? Чи так багато її є?». Мудрий ректор відповів, що так довго вчаться, бо вчаться послуху – Богові і Церкві. Може, ці слова є тим перефразованим, що зробила одна із сестер – сіла і слухала. Справді немає дрібниць у нашому з вами служінні. У Літургії немає зайвого кроку, слова, зайвого погляду, зайвої міміки. У Літургії священик сконцентрований на престолі і на спілкуванні з Богом, на тій Безкровній Жертві, яку приносить за свої гріхи та гріхи світу. І тому, щоб бути таким, треба 6 чи 7 років учитися в семінарії. Треба сформувати стан своєї душі, свого єства на таке спілкування з Богом. А може просто, щоб завжди і всюди, у всяких обставинах бути відкритим на Боже Слово, на самого Бога, який є в Божому Слові. Бо Він приходить завжди, стукає до дверей нашої душі».

Опісля Владика розповів, що йому дуже подобається образ, коли Христос стукає до дверей: «Мені здається, що він є дуже Євангельським. Нехай будуть Ваші душі чутливі на присутність Бога біля дверей вашого серця. Хай наука буде вам справді в радість. Спробуйте ви зробити цю науку радісною через свою особливу харизму. Будьте веселими семінаристами, і будете веселими священиками… Посміхайтеся частіше. Може трошки кепкуйте собі з життя. Воно справді складне, але якщо будете мати велике уповання на Бога, на Його любов, на Його присутність – переможете усі проблеми, дійдете до того, що закінчите семінарію і вас висвятять, і станете справді проповідниками, станете тими, хто заведе людину, людство і Церкву до порогу вічного Бога. Із серця бажаю Вам гарного академічного року, добрих викладачів, і витривалості у доброму».

Після Архиєрейської Божественної Літургії ректор семінарії Протоєрей Петро Жук висловив подяку владиці Йосифу: «Дякуємо Вам за Вашу присутність та опіку, яку постійно творите через жертовність та молитву. Дякуємо за добре слово, підтримку… Найбільшим благословенням для всіх нас нехай будуть добрі священики у Київській Архиєпархії!». На знак вдячності отець-ректор подарував владиці Йосифу чотки. Також о. Петро привітав владику Мирона (Мазура) і, подякувавши за присутність і молитву, подарував на згадку про семінарйну спільноту картину, на якій зображена Київська семінарія: «Нехай Господь допоможе Вам щасливо добратися додому і хай кріпить Вас у Вашому служінні».

Опісля відбувся чин благословення на навчальний рік, який звершив владика Йосиф.

Прес-служба Київської архиєпархії

За матеріалами медіа-центру КТДС ім. арх. Гавриїла