kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

У Патріаршому соборі відбулася поминальна молитва за жертвами Чорнобильської катастрофи

Share

У Провідну неділю, 26 квітня 2020 року, опісля Божественної Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння Христового владика Богдан Дзюрах очолив поминальну молитву за жертвами Чорнобильської трагедії. Саме у цей день спогадується Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу.8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію, якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про чорнобильську катастрофу. Саме тому, сьогодні, після Божественної Літургії Секретар Синоду Єпископів УГКЦ владика Богдан Дзюрах очолив Воскресну панахиду за упокій усіх жертв цієї трагедії.

У коментарі пресслужбі Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ архиєрей зазначив: «Сьогодні ми спогадуємо одну з найбільших трагедій нашого народу у другій половині ХХ-го століття: ядерний вибух, що стався на Чорнобильській атомній електростанції 34 роки тому. Ця відкрита рана на тілі нашого народу кривавить ще й досі, кожного року забираючи життя людям різного віку, послаблюючи здоров’я нації через онкологічні захворювання та інші недуги, спричинені цієї катастрофою планетарного масштабу».

Окрім того, владика Богдан підкреслив, що ця трагедія розпочала шлях виходу народів із комуністичної неволі: «Втім, у світлі віри ми знаємо, що там, де зросло терпіння, ще більше розлилася благодать! Парадоксальним чином, але саме від цієї трагічної події в історії нашої Церкви і нашого народу розпочався шлях виходу з „єгипетської неволі“ комуністичного режиму. Бо сила благодаті Божої остаточно перемогла у душах наших вірних страх перед репресіями та вивела на світло денне тих, хто впродовж десятиліть атеїстичного режиму свідчив свою віру в укритті та в катакомбах переслідуваної Церкви».

«Сьогодні ми молимося за упокій душ усіх жертв цього смертоносного вибуху, дякуємо усім ліквідаторам аварії, які своїми тілами, своїм здоров’ям і життям захистили нашу країну і Європу від ще більшого можливого нещастя; ми солідаризуємося з усіма, хто втратив своїх рідних, помешкання, майно та віддаємо увесь наш народ і нашу Батьківщину під благословляючу десницю Воскреслого Спасителя», — мовив Секретар Синоду Єпископів УГКЦ владика Богдан Дзюрах.

Довідка

Як відомо, 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв., на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн — Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим — сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95 % палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.

Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проектів із перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофагу» — Нового безпечного конфайнмента. Цей проект повністю профінансовано Європейським банком реконструкції та розвитку: кошти на будівництво, а це близько 1,5 млрд. євро, надали 40 країн-донорів. Зрештою, 10 серпня 2007 року був підписаний Контракт щодо будівництва НБК, а 29 жовтня 2007 року почалися роботи. До робіт були залучені найкращі українські та зарубіжні фахівці.

29 листопада 2016 року Арку НБК було насунуто на об’єкт «Укриття». Нині Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС введений в експлуатацію. Надалі будуть роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття». За задумом проєктувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році.

Чорнобильська трагедія стала символом мужності ліквідаторів, і пам’ятати про їхній подвиг є обов’язком українців.

За матеріалами мультимедійної платформи іномовлення «Укрінформ»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ