kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

Відійшов у вічність о. Василь Поточняк

Share

15 квітня 2015 року, в італійському місті Брешія на 42-му році життя відійшов у вічність отець Василь Поточняк, виконавчий секретар Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, перший національний координатор душпастирства для українців в Італії.

B (9)

БІОГРАФІЯ

ПРОТОІЄРЕЯ ВАСИЛЯ ПОТОЧНЯКА

Народився 9 липня 1973 року у селі Лімна, Турківського району Львівської області у багатодітній сім’ї, в якій було п’ятеро дітей.
1979-1989 рр.– навчався в Лімнянській середній школі.
1990-1995 рр. – навчався у Вищій Люблінській семінарії при Люблінському Католицькому Університеті і здобув ступінь «Магістра»
1995-1997 рр. – навчався в Люблінському Католицькому Університеті і здобув науковий ступінь «Ліценціата Догматичного Богослов’я».
В 1996 р. – отримав дияконські свячення з рук владики Юліана Вороновського, правлячого архієрея Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ.
1996-2000 рр. – виконував обв’язки префекта і водночас викладача літургійних дисциплін у Дрогобицькій духовній семінарії імені блаженних священомучеників Северина, Віталія та Якима.
27 липня 1997 р. – отримав ієрейські свячення у рідному селі з рук правлячого архієрея Самбірсько-Дрогобицького преосвященного владики Юліана Вороновського.
1997-2000 рр. – Голова комісії у справах молоді Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Хоча це призначення не було для нього новим, бо ще з початку 90-х років він проводив та організовував різні молодіжні заходи, зокрема духовно-відпочинкові літні табори «Сарепти», прощі, катехизи, вечори тощо, чи просто брав у них участь. Перші напрями праці з молоддю в Комісії були позначені духовним, організаційним, культурно-мистецьким та інформаційним вимірам. Він був ініціатором започаткування і видання молодіжного християнського часопису-місячника «З Любов’ю – у світ», великих святкувань Свята Покрови Богородиці з концертами у центрі Дрогобича, академій в актовому залі Педуніверситету, створення музичного молодіжноло гурту, проведення щомісячних нічних чувань, прощ, різдвяних коляд та новорічних розважальних зустрічей з молоддю семінарії, молодіжного братства та молодіжного церковного хору «Відлуння», зимових виїздів на свято св. Валентина в гори, а також систематичних зустрічей катехизи (двічі на тиждень).
1997-2000 рр. – пройшов виклади докторатського курсу в Люблінському Католицькому Університеті.
27 липня 1997 р. – нагороджений за плідну працю з молоддю Єпископом Самбірсько-Дрогобицьким Юліаном Вороновським «ієрейським нагрудним хрестом».
11 квітня 1999 р. – нагороджений своїм правлячим архієреєм «набедреником» з виказанням повного признання і похвалу за ревність для Божої Слави.
1999- 2001 рр. – з благословення Блаженнішого Любомира Гузара, Глави і Отця УГКЦ періодично їздив в Росію, у Тюменську область, де душпастирював для наших українців греко-католиків.
2000-2003 рр. – навчався в Папському східному інституті в Римі на факультеті Церковних наук в галузі Літургійого Богослов’я, де здобув науковий ступінь «Ліценціата Літургійного Богослов’я» та пройшов докторантські курси при тому ж закладі.
2000-2009 рр. – ще в часі навчання розпочинає і провадить активну душпастирську діяльність серед українців в Італії.
2001-2005 рр. – з призначення Блаженнішого Любомира виконував функцію Координатора для українців в Італії, що було підтверджено також Єпископською Конференцією Італії. За цей час створює понад 70 українських громад в різних містах Італії. Активно опікувався духовним, культурним та громадським життям трудових мігрантів, виступав на їх захист як перед італійською, так і перед українською владою. Запровадив щорічне святкування «Дня Матері». Був засновником християнського часопису «До Світла», форумів українців Італії та багатьох інших культурних та громадських ініціатив.
14 травня 2005 р. – за трудолюбиве і віддане душпастрство отримав від Блаженішого Любомира грамоту з правом носити «золотий хрест».
18 серпня 2006 р. – за визначну просвітницьку та організаційну роботу отримав від президента України Віктора Ющенка «Орден за заслуги ІІІ ступеня».
2009-2015 рр. – отримав від Блаженнішого Любомира Гузара декрет призначення на посаду Виконавчого Секретаря Пасторально-Місійного Відділу УГКЦ. За час праці у Відділі запроваджено щорічний спецкурс зі специфіки місійного служіння для семінаристів старшокурсників (тривалість 7 днів) та Духовно-формаційний семінар підвищення кваліфікації для місіонерів. В 2005 р. започаткував міжнародну пішу прощу «Самбір-Зарваниця». Був ініціатором друкованого періодичного річного видання про діяльність ПМВ «Обіжник», довідника «Спільноти Української Греко-Католицької Церкви та Громадські організації в країнах новітньої міграції» та веб-порталу ПМВ. Здійснював візитації до Казахстану, Росії, Ізраїлю, Литви, Латвії, Естонії, Португалії, Італії та Іспанії. Брав участь у різних семінарах, круглих столах та зустрічах міжнародного і місцевого значення.
15 квітня 2015 р.Б. – після довгого, майже трьохрічного, лікування важкої хвороби відійшов у вічність у м. Брешія (Італія) у середу Світлого Тижня об год. 6:15 місцевого часу.

Отець Василь Поточняк був ревним священиком Української Греко-Католицької Церкви та великим патріотом свої батьківщини України. Своєю духовністю і свідченням християнського життя він привів і утвердив багато християнських душ. А своїм життям він постійно виявляв повне довір’я Божій волі, яке засвідчив сприйняттям хвороби і терпінням як виявом Божого милосердя та можливістю свідчення Христової благовісті навіть на постелі недуги. А розради і заступництва отець Василь одержував в житті і прикладі митрополита Андрея Шептицького, за прославу якого молився.

Хай Милостивий Господь прийме душу новопреставленого протоієрея Василя.

Вічная пам’ять! – Христос воскрес!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.