kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

Вплив соціальних мереж на людську свідомість

FacebookTwitterGoogle+Google GmailShare

Не один винахід в історії людства створювався з благими намірами, але пізніше використовувався для руйнації та на шкоду людству. Не менш небезпечним є вплив соціальних мереж на людську свідомість.

Уже ціле покоління юзерів соціальних мереж можна віднести до категорії залежних, усвідомлюють вони це чи ні, хочуть це визнати чи ні. Як показують дослідження (https://blog.dscout.com/mobile-touches ), в середньому людина торкається екрану свого мобільного пристрою, уявіть лише, більше 2,000 разів на день, витрачаючи в середньому 200 хв. за добу!

Психологи б’ють на сполох про негативні наслідки впливу культури «лайків», які дуже часто проявляють себе як звичні наркотики – якщо ти побачив певну кількість «лайків» під своїм постом чи фото, то отримуєш певну дозу «самозадоволення» і «вже тобі стає добре». І навпаки, відсутність вподобайок, може спричинити до проявів депресії та незадовільної самооцінки…

Але є ще й інші негативні наслідки соціальних мереж: новітні технології сприяють ПОВЕРХОВОСТІ нашого знання та нездатності пізнати глибинні речі. Чи не раз ми ловимо себе на думці: досить лише прочитати заголовки новин на сторінці «друзів,» щоб знати, що сьогодні відбулося в світі. Але ми не завжди додаємо собі клопоту перевірити надійність джерела та посилання. Часто, на автоматичному рівні, ми перепощуємо новини, які підсвідомо боїмося, щоб вони не трапились, або ж навпаки – ті, які б самі хотіли почути, видаючи бажане за дійсність, а потім переконуємось, що самі стали поширювачами «фейкових» новин (як наприклад нещодавня інформація про «василіанський рейд».

З однієї сторони, соціальні мережі виступають «об’єктивнішим» джерелом інформації, аніж традиційні «проплачені» медіа, які подають інформацію однобоко у вигідному для когось світлі. Те, що додає «об’єктивності» соц.медіа – це присутність великої кількості людей, які можуть висловити свої думки з будь-якого приводу. Кожен може записати себе до кола «експертів» і висловити своє бачення проблеми. Звичайно, що кожен має право на вироблення власної думки…але, ми не завжди усвідомлюємо, що навіть в соц. мережах, нашими думками можуть маніпулювати і впливати на наш вибір – як особистий (що купляти, в що одягатись, що лайкати) так і на суспільний (за кого голосувати, кого критикувати і проти кого виступати). Це має свої колосальні наслідки на конкретну особу (процес мислення, нездатність зосередження) так і на цілі народи. Ми жахаємось, коли чуємо, що якась фабрика тролів чи ботів в невеличкому містечку впливає на політичне рішення гігантської країни (Brexit, вибори в США etc). За таких умов, демократичні суспільства як такі опиняться в небезпеці, бо до влади приходитимуть не реальні політики, готові працювати на розвиток суспільства, а поілтичні клоуни, які зможуть зібрати найбільше політичних «лайків».

А все це через те, що ми по волі втрачаємо здатність, по крайній мірі на масовому рівні, мислити та аналізувати. Ці процеси по своїй природі вимагають часу (щоб співставити, порівняти, оцінити) і їм чужа поверховість, яка бачить лише верхівку айсбергу. Мусимо навчитись, що справжні речі вимагають часу та зусиль для їх здобування. Так як золоті злитки чи діаманти не ховаються в верхніх шарах ґрунту, так і солідне знання не приходить лише від читання ФБ. Розуміння плаває на ГЛИБИНІ а не на поверхні. Треба набрати достатньо повітря у легені, щоб дістатися дна і знайти захований там скарб. По-іншому не буває…

Як уникнути поверховості в наших судженнях?

– Не все те, що десь опубліковано чи кимось сказане (навіть із числа так званих «експертів») є правдою. Правда часто виходить поза рамки авторських статей чи суспільних дискурсів, а вічна Правда – це взагалі не частий гість в журналістиці.

– Добра звичка – не обмежуватись лише читанням заголовків. Щоб зрозуміти суть написаного, потрібно принаймні прочитати всю статтю, щоб не поповнювати вічнозростаючу групу «Не читав, але засуджую».

– Ніколи не поширювати матеріали в достовірності яких сумніваєшся.

– Порівняти інші публікації на дану тематику, взяти собі за звичку читати аналітичні та наукові статті.

– Вийти із клубу «взаємної адорації» і почитати думки тих, хто має діаметрально протилежні погляди. Протилежна думка перевіряє на міцність твою власну позицію.

– Приділяти читанню літератури, наукових статей тощо принаймні стільки ж часу, скільки соціальним мережам.

Плавати на поверхні, звісно ж, набагато легше, аніж під водою. Для підводного плавання потрібний добрий запас кисню або ж відповідне обладнання. Але погодьмося, що плавання під водою відкриває для нас набагато яскравішу картину, аніж поверхове занурення.

«Коли він перестав говорити, сказав до Симона: “Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.” (Лк. 5, 4)

о. Володимир Мальчин

Джерело: фейсбук