kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

«Жінки, попри страх і всі небезпеки, попри камінь і сторожу, попри лють юрби прямували до гробу», – владика Йосиф у Неділю мироносиць

Share

Мабуть, у нашому житті, аби свідчити, що ми люди Пасхи і послідовники Воскреслого, ми потребуємо любові. Одна єдина любов може випромінювати цьому світові, що Христос «Воістину воскрес». На цьому наголосив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння ГНІХ, у Неділю мироносиць.Насамперед архиєрей зауважив, що дуже часто людські переконання не завжди є фундаментом вірності і відданості людині, справі й ідеї. Лише любов може бути до кінця відданою і вірною. Єдина любов може встояти перед обличчям смерті у світлі вірності, незважаючи на смерть, біль, кару і знущання.

 

Таким чином Никодим і Йосиф з Ариматеї, хоч не мали відваги стати у ряди учнів Христа, але у свій спосіб засвідчили любов.

«Сьогодні шануємо їхню пам’ять, які не з переконання, а з великої любові до Христа віддавали йому останню пошану. Ці два мужі стали перед Пилатом і попросили тіло Ісуса. Цим визнаючи свою причетність до Нього. Ці два нерішучі і перелякані мужі, знайшли у собі силу через призму любові до Вчителя, щоб збагатитися Його наукою. Любов Христа запалила їхні серця і вони розгорілися у важливій потребі, щоб послужити Ісусові», – пояснив проповідник.

За його словами, жінки–мироносиці хоч здалеку спостерігали за всіма подіями, що відбувалися, були готові послужити у свій спосіб. Коли все завершилося і треба було довершити поховальний обряд, то вони вранці купили миро і пішли до гробу.

«Жінки не знали про воскресіння, їм ще ангел не сповістив. Проте у них горіла любов до Господа. Співчуття до матері Марії. Попри страх і всі небезпеки, попри камінь і сторожу, попри лють юрби вони прямували до гробу», – сказав він.

«На що сподівалися? На що у таких випадках може сподіватися жінка?» – запитує єпископ-помічник Київської архиєпархії.

І відповідає: «Мабуть на чудо любові. На віру в те, що якось воно станеться. Господь пошанує їхню відвагу. Вони вірили, що Господь на їхню відвагу відповість любов’ю».

«Вони з любові і страху бігли, щоб сповістити світові, що Він воскрес. При цьому жінки отримали меседж від ангелів: “Скажіть Його учням і Петрові”. Дуже важливим є цей момент: “Учням і Петрові”. Його акцент у тому, що воскресінням Господнім йому прощенно зраду. Саме тому Господь спершу запитав: “Чи любиш Ти мене?”» – зауважив архиєрей.

«Сьогодні ми разом з мироносицями, Никодимом і Йосифом маємо видобути з єства цю любов, яка сильніша за смерть, яка перемагає смерть. Ту любов, на якій базується вірність аж до кінця. Ми маємо стати «мироносицями». Тими людьми, які приносять у світ мир через власну любов, підтримуючи її силою і благодаттю Воскреслого Ісуса», – сказав владика Йосиф.

Департамент інформації УГКЦ