kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50
kyiv-80-50

Життєпис – єпископ Йосиф (Мілян)

FacebookTwitterGoogle+Google GmailVK

ЄПИСКОП ЙОСИФ МІЛЯН

З життя взяте:

image6 липня 1956 р., в с. Добряни, що на Городоччині Львівської області, в греко-католицькій родині Степана і Стефанії Мілян народжується перший син Іван. Після нього у світ приходять ще сестра Марія, та брати Володимир, Степан, та Ярослав.

В 1963 р., Іван як і всі його однолітки іде у перший клас 8-ми річної Добрянський школи, яку завершує влітку 1971 року. Згодом в 1974 році він здобуває й середню спеціальну освіту.

В 1974-1976 рр., перебуває на військовій службі в м. Паневежис у Латвії, де серед чисельних обов’язків працює в роті зв’язку на місцевому летовищі.

По завершені війська Іван починає глибше цікавитися Церквою та Її наукою. В рідному селі він знайомиться з єромонахом Василем Вороновським, студитом, який обслуговував там підпільну громаду греко-католицької парафії Святого Івана Богослова. Від цього священика він дізнається про богопосвячене життя, та про семінарію, яка функціонує в підпіллі. З того часу він починає глибше цікавитись монашим життям. По довгих роздумах молодий юнак вирішує вступити до монастиря.

5 січня 1979 р. отримує благословення від настоятеля Студіону о. Юліяна Вороновського, на початок кандидатури до монастиря. Під час підпільного монашого життя майбутній владика студіює семінарійний курс, а під проводом о. Юліяна Вороновського та єпархійного духовенства проходить також духовну формацію.

У 1980-х роках під час зустрічей з Митрополитом Володимиром (Стернюком) складає частину іспитів з теологічних предметів. Відтак пройшовши різні випробування, духовний та інтелектуальний вишкіл, монах складає вічні обіти-схиму та приймає ім’я Йосиф. Діється це 8 березня 1983 року у Львові, на вулиці Сербській 1, що на Площі Ринок.

Невдовзі 9 травня 1984 р., отримує дияконські свячення, а згодом 30 грудня цього ж року, з рук владики Володимира Стернюка священичі.

З 1984 р., до часу виходу УГКЦ з підпілля єромонах працює оператором лінії діагностики на Львівському заводі «Біофізприлад».

Будучи підпільним священиком о. Йосиф активно працює з дітьми, і молоддю, та виконує обов’язки душ пастиря у парафіях Яворівського, Перемишлянського та інших районів Львівської області.

Після виходу Церкви з підпілля його призначено до парафії с. Унів та навколишніх сіл Золочівського району. Пізніше як перший греко-католицький священик, після легалізації Української Греко-Католицької Церкви служить в монастирі святого пророка Іллі в Дорі, в Яремчі, та Ямні, Надвірнянського деканату Івано-Франківської єпархії.

Восени 1990 року, після повернення Собору Святого Юра у власність УГКЦ, о. Йосиф призначений сотрудником катедрального храму.

В 1992 році покликаний проводом монастиря до монашої обителі Святого Йосифа, при Храмі Архангела Михаїла у Львові та призначений там настоятелем. Тоді ж паралельно розпочинає студії в Інституті літургічно-пасторальної формації Люблінського католицького університету.

В червні 1996 року після здачі іспитів та захисту магістерської праці, отримує ступінь магістра богослов’я. Невдовзі 12 червня 1997 року, успішно складає ліценціатські іспити та отримує ступінь ліценціата. Опісля продовжує студії над докторською працею «Християнська формація мирян у світлі писань Митрополита Андрея Шептицького».

У травні 1993 року Блаженніший Мирослав-Іван (Любачівський) призначив його духовним опікуном християнських молодіжних організацій. У лютому 1997 року призначений головою Патріаршої комісії у справах молоді. Від тоді як часто він сам повторює, Молодіжний Апостолят Церкви належить до найдорожчих скарбів його священичого служіння.

З березня 1997 року о. Йосиф Мілян призначений настоятелем храму Пресвятої Євхаристії у Львові. Під його опікою працює Центр душпастирства молоді УГКЦ, а про храм часто говорять як про молодечу парафію. В цей період о. Йосиф також організовує капеланство для студентів та молоді. Він докладає багато старань для розвитку особливого служіння священиків-капеланів для молоді. Щоб реалізувати це священик співпрацює із духовенством Італії, та на їхньому душпастирському досвіді втілює різні проекти у життя нашої Церкви.

У 1998 році о. Йосиф ініціює та організовує проведення щорічного фестивалю «Велика Коляда». Даний захід сприяє популяризації Різдвяних традиції України.  

Весною 1998 року душпастир отримує благословення Глави УГКЦ на працю в Європейському комітеті академічного душпастирства. Варто відзначити, що відтоді за стараннями майбутнього архиєрея в Римі було проведено чисельні симпозіуми для українських викладачів.

Протягом дванадцяти років праці з молоддю майбутній єпископ сприяє розвитку участі молодого покоління України у Світових днях молоді. Для цього він разом з молодими людьми подорожує на Світові дні молоді спершу до Ченстохови, а згодом Парижу, Риму, Торонто, Кельну, Сіднею, Мадриду, та інших міст світу.

Великою заслугою о. Йосифа є проведення в 2001 році зустрічі української молоді з сьогодні святим папою Іваном Павлом ІІ, яка проходила у Львові на Сихові. Також знагоди візиту Святішого Отця в Україну, він організовує наукову конференцію на тему «Гуманізм в медицині».

1 листопада 2008 року декретом Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Гузара, о. Йосиф Мілян призначений настоятелем храму Благовіщеня Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового. Тоді ж іншим декретом його призначено головою Комісії культури Київської архиєпархії. Відтак для виконання цих обов’язків він переїжджає до Києва. Незабаром рішенням Синоду Єпископів УГКЦ його також призначено Головою Пасторально-Міграційного Відділу УГКЦ.

16 квітня 2009 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про призначення єромонаха Йосифа (Міляна) єпископом-помічником Київської архиєпархії. Новому єпископу уділено титулярний престол Друзиліане.

Архиєрейська хіротонія відбулася 18 червня 2009 року в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ м. Київ. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира, був Високопреосвященний Владика Іван (Мартиняк), Митрополит Перемишльсько-Варшавський, а співсвятителями – Владика Юліан (Вороновський), Єпарх Самбірсько-Дрогобицький, і Владика Петро (Стасюк), Єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.

Будучи єпископом-помічником Київським владика активно дбає за духовне життя повіреної йому пастви. Не дивлячись на Велику територію Київської архиєпархії старається в міру своїх можливостей відвідати кожну її парафію. Разом з цим архиєрей клопочеться про розбудову Патріаршого Собору, який в серпні 2013 року освячує Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук). Від тоді єпископ Йосиф Мілян докладає всіх зусиль до того, щоб чим скоріш завершити роботи пов’язані з розбудовою головної святині УГКЦ. Для цього на підтримку Собору він організовує щорічний фестиваль «Просфора з Патріархом», який скоро набирає неабиякої популярності серед місцевої інтелігенції.

Дбаючи про духовний та інтелектуальний ріст духовенства Київської архиєпархії, під час формаційних курсів та реколекцій, єпископ проводить часті зустрічі зі священиками, дияконами та їхніми родинами.

Окрім активної діяльності в житті локальної Церкви Владика не полишає покладених на нього обов’язків у Пасторально-Міграційному Відділі УГКЦ. За час головування владики в ПМВ стрімко розвиваються структури Української Греко-Католицької Церкви поза межами України. Відтак створено нові громади УГКЦ в Угорщині, Туреччині, Кіпрі, Молдові, Латвії, Естонії, Румунії, а також оживлюється душпастирська праця УГКЦ в Португалії. Під час цієї діяльності він стає членом координаційної ради Єпископської конференції Європи.

Головним мотто у житті владики є слова «З нами Бог», які видніють на його гербі. Цим самим єпископ закликає усіх нас віддатись у руки Божі та довірити  Йому своє життя.